CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
1 Цар. 28
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

1-я книга Царств

Глава 28

1 В то время филистимляне собрали свои войска, чтобы воевать с Израилем. Анхус сказал Давиду: «Знай, что ты и твои люди должны пойти с моей армией против Израиля».

2 Давид ответил: «Конечно! Ты сам увидишь, на что способен твой слуга!» Анхус сказал: «Очень хорошо, тогда я сделаю тебя своим пожизненным телохранителем».

3 После смерти Самуила, все израильтяне оплакивали его, а затем похоронили Самуила в Раме, в его родном городе. Саул же изгнал из Израиля гадателей и людей, занимающихся спиритизмом.

4 Филистимляне подготовились к войне и, войдя в город Сонам, разбили там свой лагерь. Тем временем Саул собрал весь народ Израиля и разбил свой лагерь в Гелвуе.

5 Когда Саул увидел лагерь филистимлян, он очень испугался, и сердце его дрогнуло.

6 Саул молился Господу, но Господь не отвечал ему ни во снах, ни через урим, ни через пророков.

7 Тогда Саул сказал своим слугам: «Найдите мне женщину, которая занимается спиритизмом, и я пойду к ней и спрошу, чему суждено быть». Слуги ответили ему: «Здесь в Ен-Доре есть одна».

8 Саул снял с себя царские одежды и надел другие, чтобы никто не узнал его. Ночью он и два человека с ним пришли к женщине. Саул сказал ей: «Я хочу, чтобы ты вызвала духа, который скажет мне, что произойдёт в будущем. Ты должна вызвать дух того, кого я назову».

9 Но женщина ответила Саулу: «Ты ведь знаешь, что сделал Саул. Он выгнал из страны всех гадателей и всех, занимающихся спиритизмом. Ты расставляешь мне западню, чтобы убить меня».

10 Но Саул поклялся Господом: «Также верно, как то, что Господь жив, ты не будешь наказана за это».

11 Тогда женщина спросила: «Кого мне для тебя вызвать?» Саул ответил: «Вызови Самуила».

12 И это случилось! Когда женщина увидела Самуила, она громко вскрикнула и сказала Саулу: «Зачем ты обманул меня? Ты — Саул!»

13 Царь сказал женщине: «Не бойся! Что ты видишь?» Женщина сказала: «Я вижу дух, выходящий из земли».

14 Саул спросил: «На кого он похож?» Женщина ответила: «Он похож на старца в длинных одеждах». Тогда Саул понял, что это был Самуил. Саул поклонился, упав лицом на землю.

15 Самуил сказал Саулу: «Зачем ты тревожишь меня? Зачем ты вызвал меня сюда?» Саул ответил: «Я в великой беде! Филистимляне воюют против меня, а Бог отвернулся от меня и больше не отвечает мне ни через пророков, ни во сне. Поэтому я и вызвал тебя, чтобы ты научил меня, что делать!»

16 Самуил сказал: «Почему ты беспокоишь меня сейчас, когда Господь отвернулся от тебя и стал твоим врагом?

17 Сейчас Он сделал то, что говорил через меня. Господь отнимет царство из твоих рук и отдаст его ближнему твоему, Давиду.

18 Ты не послушался голоса Господа. Ты не уничтожил амаликитян и не показал им, как сильна была на них ярость Господа. Поэтому сегодня Господь и поступает с тобой так.

19 Господь сегодня позволит филистимлянам разбить тебя и израильскую армию. Завтра ты и твои сыновья будете здесь со мной!»

20 Саул вдруг упал, вытянувшись на земле во весь рост. Он очень испугался, услышав слова Самуила, и силы оставили его, потому что он ничего не ел весь тот день и всю ночь.

21 Когда женщина подошла к Саулу и увидела, что он действительно очень испугался, она сказала: «Смотри, я, слуга твоя, послушалась тебя. Я подвергла свою жизнь опасности и исполнила то, что ты мне велел.

22 Теперь прошу, послушайся и ты меня. Позволь мне приготовить для тебя немного еды. Ты должен поесть, и тогда у тебя будет достаточно сил, чтобы отправиться в дорогу».

23 Но он отказался и сказал: «Я не буду есть». Тогда слуги Саула вместе с женщиной стали уговаривать его поесть, и Саул послушался их. Он встал с земли и сел на ложе.

24 У женщины был в доме откормленный телёнок. Она быстро заколола его, взяла немного муки, замесила тесто и испекла хлеб без дрожжей.

25 Женщина поставила всё это перед Саулом и его слугами, и они поели. Той же ночью они ушли из её дома. Давид не может идти с нами!

1-а Самуїлова

Розділ 28

1 І сталося тими днями, і зібрали филистимляни свої військо́ві табо́ри, щоб воювати з Ізраїлем. І сказав Ахіш до Давида: „Щоб ти певно знав, що ви́йдеш зо мною в табо́рі, ти та люди твої“.

2 І сказав Давид до Ахіша: „Тому́ тепер ти пізна́єш, що́ зробить твій раб“. А Ахіш сказав до Давида: „Тому то зроблю́ тебе сторожем моєї голови по всі дні“.

3 А Самуїл тоді помер, і оплакував його ввесь Ізраїль, і поховали його в Рамі, у його місті. А Саул повиганя́в із Кра́ю ворожби́тів та віщуні́в.

4 І зібра́лися филисти́мляни, і прийшли, і таборува́ли в Шунемі. А Саул зібрав усього Ізраїля, і таборува́ли в Ґілбоа.

5 І побачив Саул филистимський та́бір та й злякався, і сильно затремтіло йому серце.

6 І питався Саул Господа, та не відповів йому Господь ані в снах, ані урі́мом, ані пророками.

7 I сказав Саул до своїх рабів: „Пошукайте мені жінку ворожку, і я піду́ до неї, і запитаю її“. І відповіли йому раби його: „Ось жінка ворожка, в Ен-Дорі“.

8 І перебрався Саул, і надів іншу одежу, і пішов він та двоє людей з ним, і прийшли до тієї жінки вночі. А він сказав: „Поворожи мені, і виклич мені того́, кого скажу́ тобі“.

9 А та жінка відповіла йому: „Ти ж знаєш, що зробив Саул, — що в Краю́ він вигубив ворожбитів та віщунів. І на́що ти важиш на мою душу, щоб забити її?“

10 І Саул присягнув їй Господом, говорячи: „Як живий Господь, — не спіткає тебе вина за цю річ!“

11 І сказала та жінка: „Кого я ви́кличу тобі?“ А він відказав: „Самуїла виклич мені“.

12 І побачила та жінка Самуїла, та й крикнула сильним голосом! І сказала та жінка до Саула, говорячи: „Нащо ти обманив мене, — таж ти Саул!“

13 І сказав їй цар; „Не бійся! Але що́ ти бачиш?“ А та жінка відказала Саулові: „Я бачу ніби богів, що виходять із землі!“

14 І він їй сказав: „Який його вид?“ А та відказала: „Виходить стари́й чоловік, зодя́гнений у довгу одежу“. І Саул пізнав, що то Самуїл, і схилив своє обличчя до землі, та й уклонився.

15 І сказав Самуїл до Саула: „На́що ти непоко́їш мене, мене викликаючи?“ А Саул сказав: „Дуже тяжко мені, — филисти́мляни воюють зо мною, а Бог відступився від мене, і не відповідає мені вже ані через пророків, ані в снах. І покликав я тебе, щоб ти навчив мене, що́ я маю робити“.

16 І сказав Самуїл: „І на́що ти питаєш мене, коли Господь відступився від тебе, і став із твоїм ворогом?

17 І Госпо́дь зробив йому, як говорив був через мене, — Господь узяв царство з твоєї руки, і дав його твоєму ближньому, — Давидові.

18 Як ти не слухався Господнього голосу, і не виконав полум'я́ного гніву Його на Амалика, тому Господь зробив тобі цю річ цього дня.

19 І Госпо́дь віддав із тобою також Ізраїля до руки филисти́млян. А взавтра ти та сини твої бу́дете ра́зом зо мною; також Ізраїлевого табо́ра віддасть Господь до руки филисти́млян“.

20 І Саул відразу повалився на землю всім своїм зростом, — сильно він злякався Самуїлових слів, та й сили не було в ньому, бо не їв він хліба ці́лий той день та ці́лу ту ніч.

21 І підійшла́ та жінка до Саула й побачила, що він дуже пригні́чений. І сказала до нього: „Ось невільниця твоя послухалася твого голосу, — і нарази́ла життя своє на небезпеку, бо я послухалася слів твоїх, що ти говорив мені.

22 А тепер ти послухай також голосу своєї невільниці, — я покладу́ перед тобою шматок хліба, а ти з'їж і буде в тобі сила, коли пі́деш дорогою“.

23 А він відмовився й сказав: „Не буду їсти!“ Та сильно просили його слуги його та тая жінка, — і він послухався їхнього голосу. І звівся він із землі, і всівся на ліжку.

24 А та жінка мала в домі годо́ване теля, — і поспішно зарізала його. І взяла́ вона муки й замісила, і спекла́ з того прісне́.

25 І прине́сла те перед Саула та перед слуг його, — і вони їли. Потім устали й пішли тієї ночі.

1-я книга Царств

Глава 28

1-а Самуїлова

Розділ 28

1 В то время филистимляне собрали свои войска, чтобы воевать с Израилем. Анхус сказал Давиду: «Знай, что ты и твои люди должны пойти с моей армией против Израиля».

1 І сталося тими днями, і зібрали филистимляни свої військо́ві табо́ри, щоб воювати з Ізраїлем. І сказав Ахіш до Давида: „Щоб ти певно знав, що ви́йдеш зо мною в табо́рі, ти та люди твої“.

2 Давид ответил: «Конечно! Ты сам увидишь, на что способен твой слуга!» Анхус сказал: «Очень хорошо, тогда я сделаю тебя своим пожизненным телохранителем».

2 І сказав Давид до Ахіша: „Тому́ тепер ти пізна́єш, що́ зробить твій раб“. А Ахіш сказав до Давида: „Тому то зроблю́ тебе сторожем моєї голови по всі дні“.

3 После смерти Самуила, все израильтяне оплакивали его, а затем похоронили Самуила в Раме, в его родном городе. Саул же изгнал из Израиля гадателей и людей, занимающихся спиритизмом.

3 А Самуїл тоді помер, і оплакував його ввесь Ізраїль, і поховали його в Рамі, у його місті. А Саул повиганя́в із Кра́ю ворожби́тів та віщуні́в.

4 Филистимляне подготовились к войне и, войдя в город Сонам, разбили там свой лагерь. Тем временем Саул собрал весь народ Израиля и разбил свой лагерь в Гелвуе.

4 І зібра́лися филисти́мляни, і прийшли, і таборува́ли в Шунемі. А Саул зібрав усього Ізраїля, і таборува́ли в Ґілбоа.

5 Когда Саул увидел лагерь филистимлян, он очень испугался, и сердце его дрогнуло.

5 І побачив Саул филистимський та́бір та й злякався, і сильно затремтіло йому серце.

6 Саул молился Господу, но Господь не отвечал ему ни во снах, ни через урим, ни через пророков.

6 І питався Саул Господа, та не відповів йому Господь ані в снах, ані урі́мом, ані пророками.

7 Тогда Саул сказал своим слугам: «Найдите мне женщину, которая занимается спиритизмом, и я пойду к ней и спрошу, чему суждено быть». Слуги ответили ему: «Здесь в Ен-Доре есть одна».

7 I сказав Саул до своїх рабів: „Пошукайте мені жінку ворожку, і я піду́ до неї, і запитаю її“. І відповіли йому раби його: „Ось жінка ворожка, в Ен-Дорі“.

8 Саул снял с себя царские одежды и надел другие, чтобы никто не узнал его. Ночью он и два человека с ним пришли к женщине. Саул сказал ей: «Я хочу, чтобы ты вызвала духа, который скажет мне, что произойдёт в будущем. Ты должна вызвать дух того, кого я назову».

8 І перебрався Саул, і надів іншу одежу, і пішов він та двоє людей з ним, і прийшли до тієї жінки вночі. А він сказав: „Поворожи мені, і виклич мені того́, кого скажу́ тобі“.

9 Но женщина ответила Саулу: «Ты ведь знаешь, что сделал Саул. Он выгнал из страны всех гадателей и всех, занимающихся спиритизмом. Ты расставляешь мне западню, чтобы убить меня».

9 А та жінка відповіла йому: „Ти ж знаєш, що зробив Саул, — що в Краю́ він вигубив ворожбитів та віщунів. І на́що ти важиш на мою душу, щоб забити її?“

10 Но Саул поклялся Господом: «Также верно, как то, что Господь жив, ты не будешь наказана за это».

10 І Саул присягнув їй Господом, говорячи: „Як живий Господь, — не спіткає тебе вина за цю річ!“

11 Тогда женщина спросила: «Кого мне для тебя вызвать?» Саул ответил: «Вызови Самуила».

11 І сказала та жінка: „Кого я ви́кличу тобі?“ А він відказав: „Самуїла виклич мені“.

12 И это случилось! Когда женщина увидела Самуила, она громко вскрикнула и сказала Саулу: «Зачем ты обманул меня? Ты — Саул!»

12 І побачила та жінка Самуїла, та й крикнула сильним голосом! І сказала та жінка до Саула, говорячи: „Нащо ти обманив мене, — таж ти Саул!“

13 Царь сказал женщине: «Не бойся! Что ты видишь?» Женщина сказала: «Я вижу дух, выходящий из земли».

13 І сказав їй цар; „Не бійся! Але що́ ти бачиш?“ А та жінка відказала Саулові: „Я бачу ніби богів, що виходять із землі!“

14 Саул спросил: «На кого он похож?» Женщина ответила: «Он похож на старца в длинных одеждах». Тогда Саул понял, что это был Самуил. Саул поклонился, упав лицом на землю.

14 І він їй сказав: „Який його вид?“ А та відказала: „Виходить стари́й чоловік, зодя́гнений у довгу одежу“. І Саул пізнав, що то Самуїл, і схилив своє обличчя до землі, та й уклонився.

15 Самуил сказал Саулу: «Зачем ты тревожишь меня? Зачем ты вызвал меня сюда?» Саул ответил: «Я в великой беде! Филистимляне воюют против меня, а Бог отвернулся от меня и больше не отвечает мне ни через пророков, ни во сне. Поэтому я и вызвал тебя, чтобы ты научил меня, что делать!»

15 І сказав Самуїл до Саула: „На́що ти непоко́їш мене, мене викликаючи?“ А Саул сказав: „Дуже тяжко мені, — филисти́мляни воюють зо мною, а Бог відступився від мене, і не відповідає мені вже ані через пророків, ані в снах. І покликав я тебе, щоб ти навчив мене, що́ я маю робити“.

16 Самуил сказал: «Почему ты беспокоишь меня сейчас, когда Господь отвернулся от тебя и стал твоим врагом?

16 І сказав Самуїл: „І на́що ти питаєш мене, коли Господь відступився від тебе, і став із твоїм ворогом?

17 Сейчас Он сделал то, что говорил через меня. Господь отнимет царство из твоих рук и отдаст его ближнему твоему, Давиду.

17 І Госпо́дь зробив йому, як говорив був через мене, — Господь узяв царство з твоєї руки, і дав його твоєму ближньому, — Давидові.

18 Ты не послушался голоса Господа. Ты не уничтожил амаликитян и не показал им, как сильна была на них ярость Господа. Поэтому сегодня Господь и поступает с тобой так.

18 Як ти не слухався Господнього голосу, і не виконав полум'я́ного гніву Його на Амалика, тому Господь зробив тобі цю річ цього дня.

19 Господь сегодня позволит филистимлянам разбить тебя и израильскую армию. Завтра ты и твои сыновья будете здесь со мной!»

19 І Госпо́дь віддав із тобою також Ізраїля до руки филисти́млян. А взавтра ти та сини твої бу́дете ра́зом зо мною; також Ізраїлевого табо́ра віддасть Господь до руки филисти́млян“.

20 Саул вдруг упал, вытянувшись на земле во весь рост. Он очень испугался, услышав слова Самуила, и силы оставили его, потому что он ничего не ел весь тот день и всю ночь.

20 І Саул відразу повалився на землю всім своїм зростом, — сильно він злякався Самуїлових слів, та й сили не було в ньому, бо не їв він хліба ці́лий той день та ці́лу ту ніч.

21 Когда женщина подошла к Саулу и увидела, что он действительно очень испугался, она сказала: «Смотри, я, слуга твоя, послушалась тебя. Я подвергла свою жизнь опасности и исполнила то, что ты мне велел.

21 І підійшла́ та жінка до Саула й побачила, що він дуже пригні́чений. І сказала до нього: „Ось невільниця твоя послухалася твого голосу, — і нарази́ла життя своє на небезпеку, бо я послухалася слів твоїх, що ти говорив мені.

22 Теперь прошу, послушайся и ты меня. Позволь мне приготовить для тебя немного еды. Ты должен поесть, и тогда у тебя будет достаточно сил, чтобы отправиться в дорогу».

22 А тепер ти послухай також голосу своєї невільниці, — я покладу́ перед тобою шматок хліба, а ти з'їж і буде в тобі сила, коли пі́деш дорогою“.

23 Но он отказался и сказал: «Я не буду есть». Тогда слуги Саула вместе с женщиной стали уговаривать его поесть, и Саул послушался их. Он встал с земли и сел на ложе.

23 А він відмовився й сказав: „Не буду їсти!“ Та сильно просили його слуги його та тая жінка, — і він послухався їхнього голосу. І звівся він із землі, і всівся на ліжку.

24 У женщины был в доме откормленный телёнок. Она быстро заколола его, взяла немного муки, замесила тесто и испекла хлеб без дрожжей.

24 А та жінка мала в домі годо́ване теля, — і поспішно зарізала його. І взяла́ вона муки й замісила, і спекла́ з того прісне́.

25 Женщина поставила всё это перед Саулом и его слугами, и они поели. Той же ночью они ушли из её дома. Давид не может идти с нами!

25 І прине́сла те перед Саула та перед слуг його, — і вони їли. Потім устали й пішли тієї ночі.

1.0x